ПЕРЕЛІК АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПОСІВІВ СОНЯШНИКУ
|
|
Перелік робіт |
Строк проведення робіт |
Агротехнічні вимоги та зміст |
|
1 |
Боронування |
З настанням стиглості ґрунту |
Рівномірне розпушення на дрібні грудочки на глибину 3-6 см |
|
2 |
Передпосівна культивація |
Перед посівом |
Глибина 8-10 см |
|
3 |
Сівба |
При температурі ґрунту не менше 10 ºС |
Глибина - 3-6 см Норма висіву - 3 шт/м пог. Рекомендовано на цьому етапі вносити добриво з більшим вмістом калію та фосфору (норму внесення добрив розраховувати на планову врожайність опираючись на аналіз ґрунту, та принцип незмінності елементів живлення)* |
|
4 |
Коткування після сівби |
Після сівби або одночасно із сівбою |
За умови вітряної погоди та пухкого посівного шару |
|
5 |
Внесення ґрунтових гербіцидів |
Після сівби (до появи сходів рослини) |
Пропізохлор, 720 г/л (1,8л/га) + Прометрин, 500 г/л (2л /га) |
|
6 |
Міжрядні обробітки (за необхідності) |
При проростанні бур’янів |
Культивація з пригортанням рослин у фазі 6-8 листків |
|
7 |
Внесення фунгіцидів та інсектицидів |
Протягом вегетаційного періоду |
За необхідності в умовах розвитку грибів/комах |
|
8 |
Внесення мікроелементів |
У фазі 6-8 пар листків |
Внесення мінімально 1-2 літра Бор 150 + азотовмісне комплексне добриво у фазі до ВВСН 51 |
|
9 |
Забезпечення запилення |
З початку і до кінця цвітіння |
Розміщення бджіл по периметру ділянки г з розрахунку 2 вулики /га |
|
10 |
Десикація |
Дозрівання |
За необхідності в умовах вологої осені |
|
11 |
Збирання врожаю |
Повна стиглість вологість не більше 11% |
Збирання комбайнами із спеціальними пристроями на малих оборотах |
► Біологічні особливості
Соняшник – основна олійна культура України. За високого рівня технології вирощування врожайність сучасних гібридів сягає 3,5-4 т насіння з 1 га за олійності 50% і більше. На насіння соняшнику або його олію є попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Соняшник – одна з небагатьох конкурентоспроможних культур зони Лісостепу. Соняшник – посухостійка рослина, яка на формування врожаю витрачає з ґрунту значну кількість вологи (3000-6000 т/га). Потреба у волозі від сходів до появи кошика – до 30%, від появи кошика до цвітіння – 40-50, під час наливу зернівок – 30-40%. Тому найчастіше поля, звільнені від соняшнику, залишають під чистий або зайнятий пар. Затінення у посівах цієї культури не тільки знижує врожайність, а й негативно позначається на вмісті олії та її якості. Холодостійкість соняшнику хоч і невисока, але його насіння може задовільно проростати при температурі 6-10 оС. Оптимально ранні строки сівби сприяють раціональнішому використанню запасів вологи та прискорюють його дозрівання і строки збирання.передники
► Попередники
В структурі посівних площ частка соняшнику повинна становити не більше 10-12%. Повторне його розміщення на одному і тому самому полі допускається не раніше як через 7-8 років, оскільки створюються сприятливі умови для масової появи хвороб та шкідників соняшнику, що зумовлює суттєве зниження врожайності й погіршення якості олії. Соняшник не рекомендується висівати після культур, які використовують надто багато води з нижніх шарів ґрунту. Це – багаторічні трави, сорго, суданська трава, буряки цукрові. Кращими попередниками для цієї культури є зернові колосові (озимі пшениця і жито, ячмінь ярий овес), задовільні – кукурудза на силос та зерно
► Обробіток ґрунту
Під соняшник основний обробіток слід вести лише в літньо-осінній період. Розміщення по веснооранці – недопустиме. Мета обробітку як основного, так і передпосівного – зменшення засміченості бур’янами та створення такої будови орного шару, при якій би найповніше нагромаджувалася та зберігалась волога в ґрунті. Відразу ж після збирання колосових культур проводять лущіння стерні дисковими боронами на глибину 5-6 см у 2 сліди. Через 1,5-2 тижні повторно розпушують грунт на 14-16 см важкими дисковими боронами або культиваторами-плоскорізами. До цього вносять мінеральні добрива. Основний обробіток – на 22-25 см виконують плугами з передплужниками в агрегаті із зубовими боронами чи котком або плоскорізами-глибокорозпушувачами. Календарний строк – кінець вересня – початок жовтня. Перед замерзанням грунт обробляють на 8-10 см культиватором КПС-4 без борін. Передпосівна підготовка ґрунту зумовлюється попередником та строками сівби. Мета передпосівного обробітку ґрунту – зберегти на глибині загортання насіння достатню кількість вологи, знищити сходи зимуючих та ранніх ярих бур’янів, вирівняти поверхню ґрунту та забезпечити рівномірне загортання насіння на оптимальну глибину. Це досягається проведенням розпушування відразу ж після настання у верхньому шарі фізичної спілості ґрунту зубовими боронами або боронами типу ВНІЦ-Р. Після цього поверхня вирівнюється різними шлейфами, волокушами, вирівнювачами. Зяб вирівнюють під кутом 40-50° до напрямку оранки. За умови вирівнювання зябу восени можна відмовитися від інтенсивного весняного обробітку (закриття вологи + рання культивація + передпосівна культивація), а провести передпосівну культивацію з боронуванням і шлейфуванням без закриття вологи рано навесні. При цьому врожайність не зменшується і забезпечується економія матеріальних ресурсів. На переущільнених ґрунтах із низьким вмістом гумусу необхідно весняний допосівний обробіток ґрунту проводити за звичайною схемою:
закриття вологи і + рання культивація + передпосівна культивація.
В сучасних технологіях вирощування соняшнику обов’язково застосовують ґрунтові гербіциди (трефлан, харнес, дуал голд, трофі, ептам, стомп, трифлурекс, фронтьєр їх аналоги та ін.), у разі сильного забур’янення площі, або незадовільної дії ґрунтових гербіцидів застосовують післясходові гербіциди (ЛУАЗИТ (Флуазифоп-п-бутил, 150 г/л, ЕТАФОРОН (Етаметсульфурон-метил, 750 г/кг та ін.)
► Удобрення
На формування 100 кг насіння соняшник використовує близько 5-6 кг азоту, 2,5-3 – фосфору, 18-19 кг калію. Для соняшнику властива здатність кореневої системи добре засвоювати калій з важкорозчинних сполук ґрунту. Рівень споживання елементів живлення залежить від багатьох чинників, у тому числі – від біологічних особливостей сорту чи гібрида. У споживанні елементів живлення він має декілька критичних періодів. На початку вегетації до утворення кошика соняшник повільно розвивається і споживає незначну кількість поживних речовин. Потреба в елементах живлення зростає у період від утворення кошика до початку дозрівання. Надмірне живлення азотом на початку розвитку й недостача азоту у фазі утворення кошика призводять до зниження продуктивності соняшнику. Тому важливо, починаючи з фази 4 пар справжніх листків, забезпечити культуру азотом. На чорноземах типових середньосуглинкових застосування азоту в дозі 20 кг діючої речовини локально в грунт у фазі 4-5 пар листків забезпечує достовірний приріст урожаю насіння соняшнику – 250 кг/га. Початковий період від сходів до утворення кошика є критичним щодо фосфорного живлення. Нестача його спричинює порушення азотного обміну, що уповільнює розвиток рослин, зменшується їхня величина, кількість квіток у суцвітті, а відтак і продуктивність. Після цвітіння наявність фосфору в ґрунті не має вирішального значення.
Соняшник належить до групи культур із помірною реакцією на удобрення: максимальний приріст урожаю при застосуванні оптимальних доз добрив сягає 400-500 кг/га. Ефективність добрив зумовлюється строками, способами їхнього внесення, наявністю елементів живлення, особливо фосфору, погодними, ґрунтово-кліматичними умовами тощо. Для умов центральної частини Лісостепу оптимальними дозами добрив є:
N60 P40-90 К40-60
При високому рівні забезпеченості ґрунту фосфором немає потреби вносити азотні добрива, і навпаки – чим нижчий їхній вміст, тим більшою має бути доза азотних та фосфорних добрив.
Критичним у споживанні калію є період утворення кошика: обмеження його кількості різко знижує врожайність. Тому необхідно дози добрив під соняшник розраховувати згідно з картограмами забезпеченості ґрунту поживними елементами. При цьому слід звернути увагу на тип ґрунту. На опідзолених і сірих лісових малогумусних ґрунтах застосовують повне мінеральне удобрення. Найбільший ефект забезпечується від осіннього внесення (під основний обробіток ґрунту). У разі весняного внесення добрив їх застосовують локальним способом за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів. Таке застосування ефективніше від розкидного на 10-12%. Соняшник споживає значну кількість мікроелемента БОРУ (у 4 рази більше, ніж буряки цукрові), тому його доцільно вносити 1,2-1,5 кг/га.
Зверніть Увагу, що :
На формування однієї тонни врожаю необхідно мінеральних елементів у доступній формі в наступній нормі:
► Підготовка насіння до сівби
Нині площі соняшнику засівають переважно гібридами, продуктивність яких значно вища, ніж у сортів. (Це вимагає щорічного поновлення, придбання гібридного насіння, вартість якого дуже висока.
Якщо ж обрали сорти, то обов’язково переконайтеся, що сорт 1-го покоління(1 репродукція) це суттєво впливає на урожай
Як правило, насіння надходить у господарства уже протруєним, готовим до сівби. В разі, коли насіння не оброблялось отрутохімікатами до реалізації, це слід обов’язково виконати в господарстві, поєднуючи цю роботу з обробленням насіння стимуляторами росту.
► Строки сівби, норми висіву
До сівби соняшнику, приступають після закінчення сівби ранніх ярих та буряків цукрових. На цей період грунт на глибині загортання насіння прогрівається до 8— 10°С. За наявності в господарстві достатньої кількості гербіцидів для внесення під соняшник зволікати з сівбою не слід.
Норма висіву соняшнику залежить від гібриду / сорту, та грунтово –кліматичних умов господарства:
Лісостеп |
70-80 тис. насінин/га |
Степ |
60-70 тис. насінин/га |
Для гібридів/сортів кондитерського напряму:
Лісостеп |
35-45 тис. насінин/га |
Степ |
30-40 тис. насінин/га |
Під час посіву рекомендується внесення добрив ( дози добрив під соняшник розраховувати згідно з картограмами забезпеченості ґрунту поживними елементами), якщо немає аналізу грунту і ви знити не знаєте , що у вас у полі єє, можете внести 150 кг НІТРОМОФОСУ ( N 16 / P16 / К 16 )
►Способи сівби
Сіють соняшник пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см з таким розрахунком, щоб на період збирання густота насадження становила 47-52 тис. рослин на гектар. Для цього норму висіву схожого насіння необхідно збільшувати на 15-20%, це – 4,3-4,7 насінини на 1 м (погонний) рядка. Оптимальною глибиною загортання насіння є 3-6 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, чого допускати не можна, глибину загортання насіння можна збільшити до 7-8 см. Сіють соняшник сівалками СУПН-8, СПЧ-6.
Соняшник кондитерського напрямку сіють, так само, пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см з таким розрахунком, щоб на період збирання густота насадження становила 30-35 тис. рослин на гектар. Для цього норму висіву схожого насіння необхідно збільшувати на 15-20%, це – 3 - 3,5 насінини на 1 м (погонний) рядка. Оптимальною глибиною загортання насіння є 3 - 6 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту, чого допускати не можна, глибину загортання насіння можна збільшити до 6-8 см.
► Догляд за посівами
Відразу ж після сівби, при потребі, поле коткують кільчасто-шпоровими котками або водоналивними в агрегаті зі зчіпками.
Для повного використання ширини зчіпки застосовують трисекційні котки і їхні окремі ланки. Для знищення бур’янів проводять до- та післясходове боронування. Перше боронування виконують через 3-4 дні після сівби, друге – при утворенні у рослин 1-2 пар справжніх листків.
На полях із великою кількістю післяжнивних решток боронування по сходах не проводять. Розпушують міжряддя соняшнику в міру необхідності. При слабкій забур’яненості посівів можна задовольнитись проведенням одного міжрядного обробітку, а при сильній – двома або трьома. Для розпушування міжрядь і захисних зон рядків посівів застосовують культиватори типу КРН. Для боротьби з бур’янами в захисних зонах рядків культиватори обладнують просапними боронами КЛТ-38 (до культиватора КРН-5,6) і КРН- 38 (до культиватора КРН-4,2), підгортальниками КРН-52. При проведенні другого розпушення застосовують підгортальники на базі стрілчастих лап.
Із шкідників, які є на посівах соняшнику, найбільших втрат наносять дротяники, несправжні дротяники, бурякові довгоносики, різні види трав’яних клопів, попелиці та ін. Для кожного виду існують свої пороги шкодочинності: для дротяників і несправжніх дротяників – 5 екз./м2 (до сівби), бурякових довгоносиків (сірого й чорного) – 2 екз./м2 (на період сходів), попелиць – 20% заселених рослин (на період бутонізації). Із хвороб соняшнику найбільш небезпечними в умовах Лісостепу є біла, а також сіра гнилі кошиків і стебел, фомоз, борошниста роса.
З метою захисту сходів від хвороб потрібне протруювання посівного насіння препаратами: колфуго супер, космос 500, круізер 350, промет 400. Для збільшення продуктивності в бакові суміші з протруйниками додають регулятори росту рослин: трептолем, агростимулін, емістим та ін.
У період вегетації при загрозі розповсюдження попелиці застосовують Бі-58 новий, 40% к. е. – 1,0-1,5 л/га
СИСТЕМА ЗАХИСТУ СОНЯШНИКА від компанії ХІМАГРО-МАРКЕТИНГ
* Рекомендовано ґрунтові гербіциди застосовувати в баковій суміші з ад’ювантом Супер Скрін 0,2 л/га;
** Рекомендовано застосовувати в баковій суміші з ад’ювантом Супер Кап 0,15 л/га, Бона Супервет 0,1-0,15%, ПроЛіф 0.1-0.2 л/га, розчин та зі Стабілізатор ВВ5 0,05-0,2 л/га.
СИСТЕМА ЗАХИСТУ СОНЯШНИКА від компанії
СХЕМА ЗАХИСТУ СОНЯШНИКУ від компанії 
